Кинь, Марічко, журитись!..
Поцілуй мене в губи,
Пригорнись, примирися –
Зачаровуй до згуби…
Ясні зорі у висі
Вже шляхи прокладають –
Дві душі, наче птиці,
Спільну долю шукають.
Приспів:
Хай гітара співає,
Так чарівно співає –
В’ється пісня пташина...
Моє серце кохає,
Так безтямно кохає –
Я до тебе вже лину.
Ми пройдемо, кохана,
Одну стежку з тобою –
Навесні, зорі ранній
Поклялись під вербою.
Вже серця̀ не німують,
Не клубочаться сніжно,
Бо тебе обніму я –
Зацілую так ніжно…
Приспів.
Моя мила Марічко,
Моє сонечко ясне,
Я люблю твоє личко,
Твою душу прекрасну.
Обніму стан тендітний,
Як тоді, під вербою,
Бо так хочеться жити,
Моє серце, з тобою.
Приспів.
31.08.2013, Луцьк - Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2013
автор: Олекса Удайко