Намисто слів

(нісенітниця  )

Закурликали  лелеки
І  затьохкав  горобець,
Із  карпатської  смереки
Заварили  холодець.
                                                                                   
Його  швидко  споживають
Щоби  він  не  охолов,
Пінку  з  нього  не  здувають,
Бо  смачніша  і  за  плов.

Як  опівдні  сонце  зійде
Спочивать  за  виднокрай,
Кожен  з  нас  скоренько  піде
Засмагать  в  ночі  у  гай.

Зачарує    нас    іржання
Журавлиних  табунів,
Будем  слухать  до  світання
Зозулиний  ніжний  спів.

Там  під  місяцем  в  гайочку
Ми  засмагнемо  як  сніг,
І  покотимо  ми  бочку
На  усіх  хто  спати  ліг.
                                                                                                         
Бо  послухати  ще  треба
Як  регоче  соловей,
Як  занявкає  із  неба
Качка  –  ворог  всіх  мишей.

Вибачайте,  товариство,
Що  таке  я  вам  наплів,
Різнобарвнеє  намисто
Із  звичайних  наших  слів.
09.04.12.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446053
Рубрика:
дата надходження 29.08.2013
автор: Георгій Федорович