В моїх долонях ніжний подих твій.
Тримаю міцно-міцно.Аж до болі.
І краплі солі скочуються з вій
На рани.В мене їх доволі.
Та я долоні розжимать не буду,
Не випущу твій подих!Ні на мить.
В моїх долонях він,мов лялька Вуду.
Відпочиває.Й тихо-тихо спить.
Коли тебе побачу,то розкрию
Свої долоні,щоби захопити
Твій подих знову.Ну а доти-мрію.
А що ще залишається робити?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446040
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2013
автор: Ketti@