Ви знаєте,душа за Вами плаче;
Втішає осінь і мене цілує.
А вечір йде тихесенько,неначе
Мене до Вас від вчора він ревнує.
Я подумки до Вас завжди тулюся.
Цілую ваше тіло цілу нічку.
У церкві я завжди за Вас молюся.
Для осені я вишиваю стрічку,
Щоб коси із дощу у них вплітала.
Веселку з кольорів і поцілунків.
І щоби нам кохання дарувала.
Та пише вірш.І в скриньку подарунків
Складає Вам.Вдягає осінь стрічку,
Перебирає сни,де Ви зі мною.
А я благаю день і сиву нічку,
Щоби для Вас не була я чужою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2013
автор: Відочка Вансель