*****************************
Зазирає місяць до вікна оселі
І блакитне сяйво ледь торка книжок.
Десь заснув промінчик на твоїй постѐлі –
Вдень шукав дорогу до твоїх казок.
Під вікном замріялась яблуня лапата,
Що слова закоханих в гіллі берегла.
За причілком мальви підпирають хату.
В мерехтіння свічки думка заповзла.
Соловей колошкає береги заплакані,
А натхнення душу розриває вкрай.
І слова тихенько у рядочки скапують,
І танцюють прозою, ніби водограй.
Шелестить уява спомином і мріями
Про життя, кохання чисте і святе...
Тільки-но огледілась –аркуш вже засіяний,
А світанок нишком в тебе сон краде.
Зачалапав ранок по подвір’ї вмитому.
Потягнувся песик – дзенькнув ланцюжок.
Все тобою сіяне вічно в світі житиме
І комусь сплітатиме душу у клубок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445673
Рубрика: Присвячення
дата надходження 27.08.2013
автор: Русалочка