ТА СЕРЦЕ ЩЕ НАДІЄТЬСЯ, ЧЕКАЄ





А  ти  сьогодні,  знову  не  прийшов.
Я  так  тебе  чекала  і  молила,
Не  захотів,  хвилину  не  найшов,
Знайшов  причину  –  була  сильна  злива.

Світились  вікна  майже  цілу  ніч,
Душа  також  палала  і  горіла,
Чекала,  щоб  побути  віч-на-віч,
Тепло  відчути,  запах  твого  тіла.

Слабкою    бути  у  твоїх  руках,
Забути  тугу,  сльози  і  печалі,
Ранкові  сни  і  підсвідомий  страх,
Що  ти  від  мене  далі  все  і  далі.

Яка  там  злива,  навіть  буревій,
Ніщо  раніше  не  могло  спинити.
Все  розумію,  знаю,  що  не  мій,
Та  я  тебе  не  можу  не  любити!

Душі  про  це  розказую  щодня,
Та  серце  ще  надіється,  чекає,
Тріпоче  в  грудях  ніби  пташеня,
Твоїм  теплом  зігрітися  бажає.

02.11.2011  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445538
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2013
автор: Мирослав Вересюк