А я живу, бо сходить Сонце…
Пливуть хмарки у вишині…
І стук бузку в скляне віконце,
І в білім вельоні вишні.
Живу тому, що жити хочу,
Вклонятись Місяцю вгорі,
Як вітер травами лоскоче,
Дзичать травневі комарі.
Життя люблю, як ясні зорі,
Злітають в прірву в небесах,
Коли хліба лежать в коморі,
А за вікном щебече птах.
Яка краса, коли в родині,
Зростають діти, як зерня,
І над сім’єю небо синє,
Земля твоя – твоя рідня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445123
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2013
автор: Віталій Назарук