Приходять пращури до мене в сни...
Кремезні, цілісні й донині,
Питають із німої давнини,
Як нам живеться в Україні.
"Ще довго не піднімуться сини
З тяжкої темряви-неволі..."
І тільки чутно стогін з тишини...
Мене ж пече їдучий сором.
Заплачуть предки із болючих снів
Над долею Вкраїни-неньки...
"Я ще жива", - почую ніжний спів,
Пророчий спів малого соловейка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444611
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.08.2013
автор: Лариса Журенкова