Непрошена сльоза лоскоче вії,
Тремтячим щемом на обличчі слід.
Збираю в серце крихтами надії,
В тишу німу вривається болід.
Тепло гаряче огортає груди,
Наливом щедрим у скопі думок.
Слова пташками випускаю в люди,
До вічності наближенням ще крок.
У ній з тобою, в єдності обіймах,
Я схоронитись хочу за життя.
У спалахах зіркових, безневинно,
Ступити в часі за межу буття.
19.08.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444163
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2013
автор: Валентина Ланевич