Тихо дощ барабанить по шибці
Краплини солоні вмивають обличчя
Музикант печально грає на скрипці
Одинока плаче душа, невеселиться.
Й сумно вишня скидає листя
Хочеш? Ні? Осінь не запитає.
По весні обсипається цвіт
Прийде час - Господь забирає.
Грай музико, нехай скрипка ридає
Сил немає вже стримувать душу
Коли сонце за обрій сідає
Одиноко блукати по темряві мушу.
Прямувати до краю, поруч з чужими
В незнайомих обличчях шукати тебе
Та наших світанків не повторити з ними
Раз на рік тільки вишня цвіте.
Раз на рік лише тішить весна
Й неможливо знайти їй заміну
Неповторна у році кожна пора
І таких як ти, я уже не зустріну.
Й тихо дощ барабанить по шибці
Краплини солоні вмивають обличчя
Музикант печально грає на скрипці
Одинока плаче душа, невеселиться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443570
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2013
автор: Оксана Бугрим