Життя із запахом оксамиту,
У тобі божевіллям спите-вбите.
Загублене безбарвним ароматом,
Й поселене в дрібні палати.
Життя, що звуком серця билось,
У власних "за" і "проти" потопилось.
Загублене поміж казкових стін,
Хоча, колись, це був трамплін.
Не вижило, нема фіналу,
"C'est la vie" - колись казали...
Загублене безбарвним ароматом,
Й поселене в дрібні палати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443350
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2013
автор: Веруш Далі