До нього мрія лагідна прийшла.
А він не вірив в існування неземного!
Тремтінням на устах його зійшла
Її фігура в серці вишита з святого.
Мовчи, мій братику, ясне
Від тебе сяйво просто не зникає.
Для інших ''ні'' твоє одне,
Причин для неї ''так'' без краю.
В тривогу вдягнуті пишеш листи,
З відвагою до танцю даєш руку.
...Усмішки - то між душами мости,
Йдучи якими, позабудеш й муку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442964
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.08.2013
автор: Люба Скоробогата