не хмур свої брови і губ не криви,
я винна. пробач. я страшенна невдаха.....
й ти правий, бо...ти просто правий,
не хмурся, бо зараз буду я плакать...
ти пробач, що я часто роблю навпаки,
і ти вибач, що часто херню я морожу...
але ти не сердись...і ніколи не йди...
не йди, бо без тебе я більше не зможу...
я змінюся. я буду як шовк, обіцяю.
я варитиму борщ тобі на сніданок...
подивися у вічі...подивися, благаю.
я будитиму поцілунком тебе кожен ранок...
я люблю тебе, стомлений мій.
йди, лягай. ти ж за день натомився.
а я поряд присяду на ліжка кінці
і буду всю ніч на тебе дивитись....
ти ж не сердишся, правда? обійми міцні.
ну заходь вже скоріше до хати...
не криви свої брови і губи свої...
уже пізно, пішли, любий, спати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442962
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2013
автор: Олька Оленька