Пальці лежать на нотах,
Мелодія дивна звучить.
Може ще перший,а може вже й сотий
Рік відчаю мого летить…
Чому? Запитаєш мене ти мій друже,
Та тому, що поруч нікого нема….
Поруч лиш туга байдужа….
Але і вона для мене чужа…
Ті всі, що в вогонь обіцялись зі мною
Уже потонули у хвилі брехні…
Їх накрило живою водою,
А мені сумувати одній…
Навіщо ж тоді обіцяти?
Якщо не дотримаєш слів?
навіщо в очі брехати?
щоб потім померти одній?!
Ні! Я не буду впадати у відчай!
Я буду сміятись і жити!
Я буду радіти, співати
І музику щастя творити!
І знову пальці на нотах,
І музика вічна луна….
Він запав мені в душу глибоко…
Відтепер я уже не сама…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442707
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.08.2013
автор: Уляна Гірняк