Із дверей життя

Відчуття,  ніби  я  на  виставі  —
ці  фальшиві  обличчя  дратують.
Тут  любов  в  темно-чорній  каві,
сподіваюсь  мене  ще  врятують.

Твоя  по́смішка  зовсім  фальшива,
так  хотілось  любові  мені.
Твоє  щастя  —  життя  між  грошима,
й  щирість  в  тебе  уже  на  нулі.

Здобуття́  в  тебе  —  дама  з  сигарою,
кокаїн  перев'язує  кров.
Я  назву́  тебе  ще  раз  нездарою,
ти  загубишся  в  пустоті  знов.

Ти  ще  двічі  ковтнеш  насолоду
і  очима  лякли́во  засвітиш,
ве́на  твоя  відчула  вже  "моду",
із  дверей  життя  так  швидко  підеш.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442702
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.08.2013
автор: Роксолана-Марія