Не відаючи сили каяття,
Що зцілює обвуглене суцвіття,
Щоденно плодить муку небуття
Просвітленого небом верховіття.
І наче темні діри надовкруж
Заманюють в окови непоборні
Пелюстя маловірне спраглих душ,
Золою осипаючись на скроні...
(9.08.13)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442391
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2013
автор: Леся Геник