Старенька піч*

Старенька  піч.
Вона  давно  вже  хліба  не  пече.
Стоїть  немазана,  облуплена,  забута.
Заглянеш  вдень,  а  всередині  ніч,
За  що  тій  годувальниці  така  покута.
А  справа  в  часі,  чи  в  його  нестатку,
Ось  тільки  був  і  вже  протік  водою,
Ми  ловимо  його  руками  й  ситом  в  кадку
Й  не  сила  справитись  з  бідою.
Це  лінь  така,  вона  ховається  за  час,
Ми  робим  щось  і  день  всміхається,  аж  ні,  
Погляньте,  звечоріло,  темно  стало  враз,
То  ніч  вже  крила  розіпнула  у  вікні.
....................................................................
Старенька  піч...
Я  пам'ятаю  ті  хліби.
Лопату  дерев'яну  з  довгим  держаком.
Невже  пройшли  роки...  Роки...
Бабусі  вже  немає,
Й  Мама  в  синіх  висях  за  селом...
А  дух  пливе  духмянохлібий  із  вікна
І  я  спішу  покинути  це  кляте  місто,
Знов  доторкнутися  до  них  у  снах,
І  хоч  окраєць  хліба  з'їсти.

Старенька  піч.
Давно  вже  не  пече,
Того  духмяного,  смачного  хліба.
Стоїть  і  плаче,  підіперта  рогачем...
Мені  до  неї  вже  ніколи  не  доїхать.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442008
Рубрика: Верлібр
дата надходження 07.08.2013
автор: @NN@