Свідомим і ні

Ти  людина  чи  ні,  признавайся?
Пожинаєш  любові  плоди?
І  від  світу  в  собі  не  ховайся,
Опусти  руки  долу  і  йди.

В  тобі  паростки  сили  лишились?
То  твори  щось  –  залишиш  сліди,
Ми  усі  в  цьому  світі  хрестились,
І  по  черзі  втікаєм  завжди.

Чи  ти  славиш  свою  Україну,
Яку  кров’ю  вмивали  діди?
Знай  лиш  те,  що  тебе  не  покину.
Та  чи  вкриєш  мене  від  біди?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441285
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2013
автор: Яна Янчік