Прийом, Уран…

Відпусти  мене  знаєш,  вже  ніч  надворі,
Ні,  недалеко,  зустріне  мама.
Ми  безнадійно  втомлені,  безкровно  хворі,
Все  буде  добре,  я  ж  з  ребра  Адама.

Я  піду,  а  ти  вимий  чашку,  у  піні,
Відкрий  всі  вікна,  і  позбудься  мого  аромату.
Спали  портрети,  що  здавались  безцінні,
Куля  потрапила  до  адресату.

Увімкни  трохи  джазу,  випий  чаю,
Зітри  моє  фото,  нащо  воно?
"Прийом,  Уран,  я  скоро  вилітаю,
Щоправда  в  руці  застрягло  скло"...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440972
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2013
автор: Веруш Далі