II. Принц на білому Пегасі
Таємно він краде мене щоночі,
Мій грішний принц на білому Пегасі.
Мільйонами бажань зірки мигочуть,
Звабливо ніч скидає темну рясу.
В його палаці не стихають співи
Чарівних муз, одягнених у мрії.
Метелики спокус – медові діви,
Втішаються у танці ейфорії.
П’ємо всю ніч гранатові нектари,
По тілу йдуть гріховні метастази.
Лукаві німфи – жриці п’яних чарів –
Встеляють ложе травами Парнасу.
Таємно він вливає в мене силу,
Щоб до зірок торкнутися думками,
І щоб відчути поглядом і тілом
Усі відтінки зоряної гамми…
Цикл "Дванадцять казок місяця"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440688
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2013
автор: Лілія Ніколаєнко