Та я тебе дуже, предуже люблю

Розкидані  квіти,позберані  ночі
Із  тих  предалеких  і  прошених  днів.
Коли  цілувала  чужі  зовсім  очі...
А  ти  розшукать  мене  таки  зумів.
І  мало  ночей,мало  днів  нам  і  ранків,
І  мало  годин  у  цих  днях...Ось  все  так...
А  вітер  колише  на  вікнах  фіранки.
А  ми  засинаємо  знов  в  наших  снах...
На  двох  одне  небо,на  двох  одна  доля,
Що  хочеш  для  тебе  я  завжди  зроблю.
Але  і  завжди  на  все  Боженьки  воля...
Та  я  тебе  дуже,предуже  люблю...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440562
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.07.2013
автор: Відочка Вансель