Козаку Валерію Васильовичу

Є  в  мене  друг  –
Людина  світла…
Величний,  благородний  дух…
Жадоба,  заздрість  –  не  прилипли.
Він  хоч  один,  
А  вартий  сотень  двух…

Дивуюсь  й  досі  його  знанням…
І  вдячний  за  його  поради.
Достатньо  посмішки,  вітання,
А  скільки  в  кожнім  слові  правди!

Така  енергія  і  сила,
І  мудрий  не  догматом  розум.
Хоч  доля  добре  поносила,
Спасибі  їй:  звела  нас  разом.

Були  ще  друзі…  кращі,  гірші,
Але  як  дякувать  кому…
За  те  що  я  почав  писати  вірші…
Теж  маю  уклонитися  йому.

Він  і  мисливець,  і  рибак,
Філософ,  академік  і  простак..
Він  друг  і  вчитель…

А  звуть  його  -  
Валерій  Васильович  Козак.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440559
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2013
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)