Заграй, скрипалю, музику чарівну…
Нам розкажи, яка любов є справжня,
Як віднайти єдину ту царівну,
Ту ніжну квітку, що розквітла зрання.
Та так скажи, щоб музика до серця,
Влилася тій коханій і лишилась…
І чистою водою із джерельця,
Кохання наше щедро освятила.
Заграй, скрипалю, скрипка хай поплаче,
Щоб сліз в коханні не лишити долі,
Щоб заспівало серденько козаче,
Щоби коханню не нанести болі.
Заграй, скрипалю, але без печалі,
Заграй чарівну музику кохання,
Щоб об’єднались долі дві надалі,
В чарівний світ, де сяє квітка рання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440394
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2013
автор: Віталій Назарук