Відійти би
Кудись далеко
Дивитись збоку
І покинути минуле
Сьогодні рве похмілля
Я як завжди мрію
А дивитись вже не можу
Мені вперше стало обідно
Десь хай ходить дружба
А поруч щось трохи більше
Нехай болить нерозуміння
Я ще не навчився бути відкритим
Хіба що. Хіба нічо’
Знаю – хтось сумує
Я не дзвоню
Я не пишу
Просто палю свої вірші
Інколи буває шкода
Інколи байдуже
Де ж моє яскраве літо?
Сни не сняться, коли лягаю п’яний
І демона нема
І дуже пусто
Я не думаю про шанси
Я не думаю, що втратив
Впав
Розбив коліна
Підвівся, пішов далі
Мої гори набагато ближчі
Шкода когось
Себе не шкода
А поки сидітиму в кімнаті
Тут давненько не було жінки
Знаю
Дехто прийде потім
А поки йду у ніч
Йду шукати…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440202
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.07.2013
автор: Василь Великий