не звикну…

Підходить  до  кінця  шалено  довгий  день
розтягнутий  навмисне  липнем,
запікся  в  даті  стриманим  плачем,
тримаєш  в  тісних  межах,  я  не  звикну...

Набором  непокірних  слів  ламала  голову,
насупленою  тишею  ловила  рухи,
хочу  щоб  ти  був  моїм,  не  порівну,
я  буду  зібрана  тоді  на  все  докупи...

Збери  мене  тендітними  квітками  в  полі
цілуй  мій  стан  і  обвивай  гіллями
не  розійдЕмося  на  різні  боки  мимоволі
я  слідом  по  росі,  за  твоїми  слідами...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2013
автор: owl silence