моє серце
з простреленим гОрлом
із якого йде поезія
наче кров
воно продірявлене
кулею часу
що невидима як
третя світова війна
а світ ДИВиться
в горло мого серця
крізь дірку від пострілу
немов у тюремний вовчок
визирає
чи я ще не
збожеволів
у карцері простору
що байдужістю
замкнутий
без замкІв
не у зАмках
і я оголошую голодування
до кінця
відмовляючись споживати
баланду інфо-
рмації
яка мозок ґвалтує
заПЛІДнюючи л-ай-ном
со-
бачим!!!
(даруйте за неделікатність
на те я й божеВільний
бо поет)
довічне моє ув’язнення
я вже мерт-
вий хоч ще живий
а годинники не дивляться мені в очі
бо соромно брехати час
що біжить та не доганяє віршів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439750
Рубрика: Верлібр
дата надходження 26.07.2013
автор: Олександр Букатюк