Навколішки на піщаній орбіті,
Наші долоні інеєм вкриті.
Чому так усе відбувається?
Чому світ вертиться, а не гойдається?
Трішки кави зі смаком бензину,
Подай мені будь ласка місячну тростину.
Врятуй мене будь ласка ароматом океану,
Я вірити у день святий не перестану.
Нехай цей день - це лиш картина,
А твої долоні - суха глина,
Нехай вода в мені висихає,
Людина не живе, поки не кохає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439545
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2013
автор: Веруш Далі