Сльоза кровава по щоці…
Надходить ніч, лягає смуток,
Зібрались зморшки на лиці
І душить серце холод лютий.
Життя в меандрах, як колись,
Іще багато поворотів…
Та ти уважно придивись,
Чи не збудовані десь дзоти…
Чи вдарить куля спідтишка
І наповал прострелить груди…
Бо світ цей весь в складних стежках
І поруч завжди різні люди.
Пройди дорогу до кінця
І обмини і прірви й дзоти,
Щоб довго билися серця,
Минало лихо і турботи.
Як поруч сильне є плече,
Твоя надія і опора,
То доля річкою тече
І родить хлібом щедро поле.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438793
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2013
автор: Віталій Назарук