Жнива ідуть… Пшениця у снопах…
Зерно, як криця, золотом сіяє,
Стерня мовчить в зелених споришах,
Я вірш пишу багатому врожаю.
Гудуть комбайни, в’яжуться снопи,
Таке багатство маємо ми нині,
Збирають хліб і згадують хрести,
Що голод залишив по Україні.
А я пишу і славлю хліб святий,
Нелегку працю брата хлібороба,
І коровай, що наче золотий,
Сіяє на столі, його найвища проба.
Вклоняюся мозолистим рукам,
Землі родючій і людині праці,
Святому небу у рясних зірках,
Новому дню, що наступає вранці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438686
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2013
автор: Віталій Назарук