У неї розкидані, розхристяні думки
І почуття - суцільний хаос
Він самовпевнений і гордий егоїст
Від нього в неї у душі панує пафос
Він спалює дівоче серце
І дивиться на попел через скельце
Вона в обіймах мліє
ЇЇ банально ще надія гріє
"Вона для нього" лиш одна
Він егоїст і випиває все до дна
Не залишаючи ні краплі совісті й тепла
У нього в кожному куточку любовна жриця
А вона все тупо вірить в чудеса
Розхристані думки й не сказані слова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438636
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.07.2013
автор: метелик вітру