Хто ж тобі одяг таку свитину,
На квітковий луг послав по мед,
Застелив росяну скатертину,
Неповторний виписав портрет…
Перший промінь ліг тобі на крила,
Вітер заховавсь в очеретах,
Музика на хвилю заніміла,
Ти летів на луг, неначе птах.
Подивись на різнотрав’я в лузі,
Які барви створює роса,
Позлітались на сніданок друзі,
Неповторна ранішня краса.
Різнокольорові твої крила,
Наче Рафаель їх малював,
Зранку ясно сонечко світило,
Ти у лузі квіткою сіяв.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437831
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2013
автор: Віталій Назарук