Тулубгюген у Черкасах майстер – клас гонив у масах.
«Бий жидів» - кричало з майки око вилупня з лушпайки.
А на спині -"Чуш з города",і наляпано, - «Свабода».
Об’єктив наш поміча, хтось керує ним з корча.
Виглядає, тю маланець, а забрав би його пранець.
Вдів на плечі геям шлеї, що візьмеш ти з них, плебеї.
Дума стадо, що породні: Їм звання дають «народні».
Он візьміть Гаврилюка, слів нема без є.ука.
О, натура. – широта, як Мотрона, що свята.
Але, що вам тут казати, є ж у кого приклад брати.
На Вкраїні прєзідєнт, - міжнародний Резидєнт.
Тож співають під куранти й досі зайди – окупанти.
Бач засиділись мутанти, тому в нас аж два Гаранти.
Є гарантик – «захисник», той що в рамочці - «блудник».
Що не включиш Бузина, морда Вітьчина дурна.
Чи Муратова Марія, «Боротьбистка».., мама – мія.
З об’єктива, як звірюшка, виглядає Джан – Гірюшка.
Чеше й гонить по вушах, бє «Фашистів» в пух і прах.
Скрізь «курносенькі» гляди, пракурор, СБ, суди.
Обнагліли геть хорти, як об’їлись блекоти.
В них давно вже свій устав, хто їх кровник той і прав.
Галасують в Тель – Авіві, демократи, ЛіБрі, ліві.
Як безпривязнії коні, заіржали в Вашингтоні.
Краснозаді, Пі.. Ра.., теж одної з ними раси.
Як в пустині із сулії, на Вкраїну ллють помиї...
Що в Москов'ї, що в Польщі, загуділи, як хрущі.
Треба ж так поринуть в мрії, що - «фашисти чинять дії».
Кричить злодій. Стид і срам. Ба прикинулось ягням.
Куди дітися від згуби, схаменітесь, душогуби.
Наче ми у вашій хаті, ой дістали ж ви пархаті...
Та почуйте гуркіт грому: йшли б шановні ви додому.
В демократію не грайтесь, якнайскорше забирайтесь.
Остогидли нам розводи, подамо ми вам підводи.
В вас немає в серці Бога, отож, - скатертю дорога!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437701
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.07.2013
автор: Дід Миколай