А ти вбивай мене тепер
Такого безнадійного, закоханого
Того хто так програв тебе
Легше було б якби у карти
А так тепер пече, болить
І сон не сон, і все не так
Болить
Дуже так
Я як завжди сам
І мушу дивитися на тебе з боку
Хіба?
Так.
Я все ж таки тепер непотріб
Живу у своїй сірій масі
Не гарний і нудний
Простий пияк
Який не встиг і провтикав
Як тепер з тим жити
Коли ти так мало просиш
Головне щоби любити
А я тепер лишився сам
І без кохання
Такого щирого й безмежного
Яке отак і не набулось
А жити треба
Треба жити
Бог просто так, долю ніколи не дає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2013
автор: Василь Великий