Коли ти зникаєш у буднях,
численних хвилюючих людях,
у не особистих факторах –
тоді божеволію раптом.
Коли ти зникаєш – чортами
я наповнюю власні драми.
Малюю їм грати та волю,
кажу їм, що геть збожеволів.
Коли ти зникаєш – вертайся.
Я навчуся вальсу і сальсі.
Руками стискай мої руки,
і жодного зайвого звуку…
13.07.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437318
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2013
автор: три крапки