(22. 06. 2012 ) наболіле

знаєш..я  би  хотіла..хотіла  б..аби  в  неба  були  кольорові  хмарки..аби  з  них  падав  кольоровий  дощ..знаєш..небо  може  бути  кольоровим..коли  сонце  сильно  активне,  воно  викидає  свої  зарядженні  часточки  в  космічний  простір  і  коли  ті  маленькі  часточки  досягають  магнітного  поля  нашої  Землі,  то  взаємодіють  з  верхніми  шарами  атмосфери..і..небо  стає  кольоровим..стає  таким  прекрасним..особливо  якщо  дивитись  на  нього  з  висототи..,  в  космосі..стає  видно  освітлену  планету..стає  невидно  людей..і  вона  така..прекрасна,  така  ідеальна..запирає  дух  і  хочеться  летіти  геть..хочеться  бути  тим  всесвітом,  розчинитись  в  енергії  всесвітнього  розуму,  в  голограмі  світил..хочеться  бути  досконалою  енегрією  світу  і  пізнати  всі  таємниці..світ  такий..такий  incredible..без  людей..

ми  всі  так  премось  по  нікчемний  папір,  і  навіть  не  задумуємося,  що  для  цього  паперу  ми  готові..  ми  є!  з  нас  зробили  маріонеток,  видресирували,  як  циркових  псів..сказали  як  поводитись..натомість  лаштуючи  собі  якомога  вигідніше  життя..а  самі..сидять  за  пультами  обладнання..і  грають  в  карти  на  "де  сьогодні  почнеться  війна",  і  в  чу-ва-чі  на  "який  вірус  запустимо  сьогодні",  аби  було  веселіше  спостерігати  як  ми  брикаємось  в  власному  гімні..,яким  нас  годують  також  медіа..але  людство  надалі  не  бачить  цього!  продовжує  гнатись  за  папірцями,  ніби  вартісними...,а  вони,  гратись  нашими  життями..

світ  без  людей  ідеальний..міг  би  бути..насправді,  якби  ми  були,  з  самого  початку,  енергією  в  чистому  вигляді,  все  було  б  досконало..люди  б  не  використовували  свого  мерзенно-гидотного  потенціалу..були  б..можливо  зірками..чи..новими  планетами  чи..мескіпунами  чи  просто  чимось..кимось..високим  та  досконалим..тоді  б  люди  були  ідеальною  енергією  добра,  світла  та  правильної  любові..наблизились  б  до  правдивого  Космосу..а  він  є  власне  саме  такою  ідельною  несамовитою  енергією,..а  не  таким  як  його  описують  вівці  в  християнстві,  де  священники  тра*ають  хлопчиків  і  де  лише  "одна  сльоза  священника  прощає  всі  їхні  гріхи"..блять,  сміхота!  як  можна  надалі  бути  сліпими  і  вірити  в  те  що  каже  вся  та  п*гань,  для  того,  аби  якомога  більше  папірців  зібрати  на  костел/церкву/храм?!  аби  відкрити  в  ньому  ще  більше  готелів  з  картинами  єпископів  та  святих  попів,  барів,  з  освяченою  їжею  по  300%  надціни,  та  купити  собі  ще  більше  якомога  найдорожчих  найновших  автівок..бо  ж  як  освячена  ср*ка  буде  кататись  на  маршрутках?!

так  і  здохнуть,  аж  потім  зрозуміють,  наскільки  даремно  та  нікчемно  витратили  своє  одне  вартісне  життя..краще  б  були  куском  гімна.  валялися  б  і  просто  смерділи.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437231
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2013
автор: Nora