Які близькі ці недосяжні зорі,
А поміж ними місяць пропливає...
Там є й моя - єдина зірка долі,
Що все життя мене оберігає.
І ця земля, що житом колоситься
Та над ланами пташкою співає,
Як рідна мати, що тепер лиш сниться,
Невпинно долю ніжністю латає.
Що дам їм я, доки ще маю жити ?
Лише одне - безмірно іх любити.
(фото з інету)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437075
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2013
автор: A.Kar-Te