Спливали хвилини,
Збігали години...
Лиш німо кричала
У нічну пустоту.
Не в силах змінити
Ні долі, ні болю,
Безрадне серденько
Добивають думки.
Приречена пити
ГіркОту із чаші,
Що зоветься життям
У наївних людей.
Та хіба то життя,
Між зради, і фальші?
Не життя, покута,
За прадавні гріхи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437022
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.07.2013
автор: Ніжність - Віталія Савченко