Хтось топить свою печаль у келиху терпкого вина, хтось- у нічних прогулянках сонним містом, хтось- у хмарах диму дешевих сигарет.
А де ж топити свою печаль мені? Її набралося вже вдосталь. Хочеш поділюся з тобою? Ні?
Ну, звісно! І в тебе цього добра вистачає по саму горлянку.
Хтось ділиться своїм щастям в колі рідних серцю людей, хтось- у відриві з своїми шаленними друзями, хтось- просто ставить веселий смайлик у соціальних мережах.
А як поділитися своїм щастям мені? Хочеш поділюся з тобою? Ні? Ну, звісно! Тобі байдуже до моїх звершень.
Хтось дарує своє кохання грайливим кошенятам, хтось- п`янким квітам на старому балконі, хтось- виплескує його на білому полотні.
А куди мені діти своє малесеньке, ще зовсім тендітне коханнячко?
Хочеш поділюся з тобою?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436679
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2013
автор: Анастасія Васильчук