І
О, любая моя сестричко,
Витаєш в аурі моїй...
Як первозданна та криничка,
Часів скарби в душі раї:
В бузковій сині наша хата –
В вишневім цвіті білий сад...
Святе дитинство, де спізнав ти
Гнізда родини аромат...
Свій захват слали Світла братству... –
Траві,... тій річці й небесам...
Та прошмигнуло теє царство –
Тепер на серце, як бальзам...
Таке ось рідне... промайнуло,
Про що не скажеш, а поймеш:
І лиця дорогі в минулім –
Вже що загубиш, не знайдеш...
О, любая моя сестричко,
Голубо,... втримати труди –
Святого, доброго „ скарбничка ”,
В моєму серці назавжди...
квітень 1998р.
ІІ
Мій цвіт,
Світуля світлячок,
Сестричка
Мила і любима –
Прийшло тобі
З „ других світів ”
Життя з козою,
Цеї днини...
Посеред нетрів
Суєти
Припони нові
Появились –
Невже за те
Усі молились...
Де дітись нам
Від чорноти?
А може це
Як сніговий,
Не стільки чорний,
Скільки білий –
То ж дякуймо
Життя мерщій,
Світ гармонічний
Чорно-білий...
Права сестричка,
Милий друг,
У головному –
Чередою
Події йдуть,
То ж в знак потуг,
Нам виправлятися
Бідою.
Не впасти духом
І молить,
Нам у Небес
Просить прощення.
З козою все ж
Прийдеться жить
У цім кружлянні
Сьогодення.
Пенсіонерське
Це надбання
Явилось
Непомітно нам
Й ці не нові,
А прози грані
Звуть до землі,
В трудящих храм.
Що ж проза ця
Теж варіант
З природою
В таких обіймах,
Як у дитинстві
В сапки в приймах,
З піснями в бій
За провіант.
Будуємо
Ми плани враз,
А житіє
Нам шле уроки
Й несемо їх
Тепер до строку –
Де дітись?
...Цей дороговказ.
Не горе, радість
Нести в час,
Який із нами
Щохвилинно,
І з Світом
Дивним, ярим
Плине...
Так посміхнись
Мій Світлячок.
Немає смерті,
Є міраж –
І все життя
Підйомом духу,
В стражданнях
По ступках щодуху
Злітає він,
Як щастя пух –
Наш потайний
Супутник-друг.
І жалість,
Жалить лиш себе,
Як сльози –
Світ лише убогим.
Талан других –
Знайти дорогу,
Нести свій хрест
Й знання з Небес.
Хто усвідомив –
Космос милий
Й життя ясніше,
Й зрозуміле.
В Любові
Ми усі рідніші
Та гармонічніші
Й сильніші...
Тож посміхнись
Мій Світ... в калині –
Рядком побути б
Хоч з годину...
16.06.2001р.
ІІІ
Сестричко моя, дорогенька,
Супутник дитячих доріг –
Тих днів не забути, рідненька,
Священний наш отчий поріг;
Стежини, наповнені Сонцем –
До річки, де стигнуть жнива
І Маму в розкритім віконці,
Що всупереч млі нам співа...
Сестричко моя, дорогенька,
Той вік з нами хутко дозрів;
Він цвів, та старішала Ненька,
А ми поспішали до мрій...
Життя не веселість й не диво –
Круте й нелегке на підйом;
Хоч кожен будує садибу
З надіями в щастя, разом.
Будуємо,... в боки щось мане
І, раптом, ми вже невпопад
Крокуємо,... зирк, а вже тане
Хвилин невмолимий розклад.
То ж мабуть не марно страждаєм,
Щоб мудрість до часу знайти –
Вона нас, як завше, чекає
В Лиці, хто готовий спасти.
Сестричко моя, дорогенька,
Як радий, знайшлись ми в житті...
Ти – пристань і рай для серденька,
За все Тобі вдячний,... прости...
06.09.2005р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436607
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2013
автор: Променистий менестрель