Боже Всевишній, зволож мої спраглі вуста,
голосом крові дозволь перевтілитись в пісню!
Може, тоді серед променів сонця навскісних
з`явиться ще раз надія земна і проста.
Може, спокутую душу, замерзлу в снігах,
вирветься стогін протяжний із неї стрілою,
вістрям кінчастим торкнеться чола над бровою
і – я воскресну в далеких незнаних світах.
Скресну-воскресну, щоб знов повернутись дощем
чи зорепадом, аж серце розбивши на скалки.
… Боже Всевишній, я вірую в Тебе ще змалку,
тож мої сльози укрий потаємним плащем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436375
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2013
автор: Чир Нестор