Пливе, як лебідь, надвечір"я.
Останній промінь в річці згас.
Своє шукаю я сузір"я,
Милуюсь небом водночас.
Враз небо змінює свй колір:
То потемніє, то спахне.
Ще світло чинить ночі опір:
У хмарах блискавка жахне.
Затихло все перед грозою.
Не квітка синя небеса.
Страшить окрасою новою.
Дощу загроза нависа...
Отак й в житті буває тихо,
І тільки ангели не сплять.
Та десь візьметься рапом вихор,
Почне всю тишу спопелять.
Словами ранить може душу,
І на дорозі все змітать.
Потрусить почуття, як грушу.
Почне, мов демоном літать..
Та що тут зробиш? Як зупиниш?
Який тут спосіб вибирать?
Яке тут слово ти пророниш,
Щоб все на місце переграть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435881
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2013
автор: Н-А-Д-І-Я