де той острів, боже, скажи
де Моцарт сміявся шалено
де дії не знають межі
де ноги вмиває Єлена
коханому від душі
моєї сховай скажено
несусь поміж крапель дощів
спопеляю нога навіжена
вступила в замріяний сад
там пекла немає, лиш ад
і яблука -ще зелені
вкусити, спокусник змій
я інших не хочу мрій
відмов зачини сховай
своє серце-часу не гай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435835
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2013
автор: Ольга Ратинська