Горить свіча, невже це марно
невже загинули дарма́?
Чому на небі стало хмарно,
чому ж сонця уже нема?
У нас було горя забагато,
та не навчило нас це жить.
Чи все таки вам малувато,
чи хочете ви знову в оцю бридь?
За нас віддали душі на війні,
морили голодом наших дідів.
Та ми не здались хоч одні,
невже забудем протягом віків?
Бездушні люди, якими ви стали,
ви жити забули як.
Втратили душу, яку мали,
забули, що з світлом маяк...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435822
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2013
автор: Khaleesi