Епіграф
Байдужість заповнила серця об’єм
Холодним і сли́зьким желе,
Гіркий післясмак на вустах зажуєм
В очах непідробним нулем....(с)
***
Що ж...не судилось ра́зом
Нам зватись гордо «пара»,
Вже не моя до сказу,
І я тобі – «товариш».
Потух вулкан кохання,
Сховав гаряче жерло.
Щось зрушити не в стані,
Ми оголили нерви.
Поставить крапку слово -
Прийшов момент прощальний,
Кінцівка вже готова,
Відома і банальна.
Ця ненависть - з любові,
У вороги – з коханих,
Не твій, не особовий,
І не моя жадана.
Щасливі «хепі енди»
Не всім дають авансом,
Не видають в оренду
Таким, як ми, ще шанси.
Отож усе – на краще:
Вбиватись за минулим
Не варто нам нізащо,
Всміхнись тому́, що було!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435648
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2013
автор: Олександр Обрій