Як холодно, коли тебе немає поруч,
Як тихо розвіває вітер серця попіл...
І все частіше хочеться звернуть ліворуч,
Щоб зберегти усе і не розбити навпіл...
Я плакать хочеться коли ти не зі мною,
Коли бреду вночі, як перст одна...
Купало віднесе ту папороть водою,
А все за нею хочеться пірнуть до дна...
Як хочеться собі купити крила,
Щоб поруч бути у потрібну мить...
Щоб знав ти я не розлюбила,
Хоч і вини моєї ще струна бринить...
Я стану тінню,милий мій, твоєю,
Безмовним ангелом, тебе хранить...
І навіть проти і за течією,
З тобою плину, у небес блакить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435541
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.07.2013
автор: Marianna Alvares