Тарахкотіло це безперестанку,
Ніч заакордило: дринь-дринь, дринь-дринь.
Замовкла музика лиш на світанку.
Зірки згасали і блідніла синь.
Кінець тим звукам, що лунали з понтом,
У вухах залишився передзвін.
Вставало сонце ген над горизонтом,
Природні звуки чулися взамін.
«Гу-гу», – це горлиця десь на тополі,
Періодично плюхкає прибій,
Покрикують здалека чайки в морі,
Цвіркочуть цвіркуни в траві густій.
І горобцям удосвіта не спиться,
Цвірінькають і пурхають вони.
«Мур-мур»,- почулось - це муркоче киця.
Хтось додивляється мрійливі сни.
05.07.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435481
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.07.2013
автор: С.Плекан