Всі падіння
Розгойдані холодом долі долоней,
Небосхили
Розхристано хитають всі перегони,
Наші бдіння
Баламутно сховались у гривах коней,
Наші сили
Недбало покидали ми на перони.
Та не коні
Немов марево мчать повз нас неминуче,
То бажання,
Нездійсненні бажання мчать поїздами,
Лише дзвони
Візерунком надій формують співзвуччя
У прохання
До близьких людей бути добрими з нами.
04.07.2013
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435278
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 04.07.2013
автор: Левчишин Віктор