Я душу одягну у вишиванку

«Люблю  я  те,  що  не  любити  важко…»
«Село  поліське»


Я  душу  одягну  у  вишиванку
І  українською  скажу  тобі  -
Люблю!  Мій  рідний  краю,  де  щоранку
 Я  сонце  бачу  в  небі  голубім.

І  трави,  що  гойдаються  на  вітрі,
Простори,  що  півсвіту  обняли,
І  краєвиди,  що  неначе  титри
Летять.  Летять,  як  з  вирію  бусли.

Я  вас  люблю,  ліси  і  чорноземи.
Чому  душа  в  сорочці,  а  болить?..
На  серці  плачуть  втомлені  дилеми.
Крізь  душу  голка  шиє  білу  нить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435140
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2013
автор: Тамара Васильєва