Життя після роумп-джампінга (стаття-враження)

Хто  хоче  прочитати  про  трахтібідох  в  позах  української  камасутри,  то  «абздітєсь»,  як  кажуть  наші  сусіди!  Бо  ця  інфо  повідає  про  інше  –  про  вибух  емоцій,  про  розширені  від  адреналіну  зіниці,  про  абсолют  відчуттів,  про  зліт  у  безодню,  і  …  про  героїчний  ідіотизм.  Так,  так  –  усе  це  не  загрожує  ані  СНІДом,  ані  докорами  сумління,  ані  підмоченням  репутації…  хіба  лиш  смертю  (для  Вас!)  чи  істеричним  припадком  (для  Ваших  родичів!).
Про  що  це  я…  ага  –  роумп-джампінг  (так  звучить  це  дійство  по-людськи)  або  «нєхєршоробити»  (так  називають  його  мої  родичі)!  О  таааак!  Це  воноооо.
Не  розповідатиму,  що  потрібно  бути  в  здравій  пам’яті  і  тверезому  розумі,  перш  ніж  начепити  на  себе  страховку  і  перекинути  ногу  через  перила  мосту.  Не  писатиму,  що  мусите  усім-усім  хорошим  людям  сказати,  що  Ви  їх  любите  і  в  усній  формі  заповісти  кожному  дещо  зі  своїх  речей  (нотаріально  не  варто  –  «палівна»!)  і,  звісно,  усім  усе  пробачити  і  забути  (згадаєте  опісля!).  А  ще  не  казатиму,  що  після  такого  скачка  маєте  бути  готовими  побачити  на  своїх  камасутриних  місцях  жовтаво-червоно-фіолетові  синяки.  Вам,  як  людям  адекватно  мислячим,  це  зрозуміло  і  без  мене.
Якого  ж  дідька  тут  писатиму?  Лисого  дідька!  
Трохи  мене  запиляли  питання:  «А  що  ти  відчуваєш,  коли…?  А  про  що  думаєш,  коли…?  А  з  чим  це  порівняти?  А  ще  хочеш?  А  будеш?».  Це  і  є  план  того,  що  написано  нижче.
Отож,  якщо  Вам  скажуть,  що  роумп-джампінг  (говоримо  про  перший  досвід!)  схоже  на  оргазм  чи  на  прижок  з  парашутом,  чи,  тим  паче,  на  перший  секас,  то  знайте  –  ця  людина  або  не  джампила,  або…  джампила  до  стабіса  разів!  Одне  з  двох!  Бооо  цей  перший  раз  не  можна  порівняти  ні  із  забороненою  пристрастю  (після  неї  залишається  ядучий  присмак),  ні  із  супер-сексом  (був  і  кінчився),  ні  з  купанням  голяка  під  водоспадом  (мокро  і  хтось  точно  підглядає).  Але,  гадаю,  можна  порівняти  із  польотом…  польотом  у  ві  сні,  коли  є  відчуття  абсолютної  і  безмежної  свободи,  простору,  невагомості,  сили.  Коли  ти  не  відчуваєш  свого  тіла  –  ти  вільний…  вільний  навіть  від  життя.  Так.  Саме  так  –  сон.  Бо,  як  і  у  сні,  настає  той  жахливий  момент  –  будильник  пищить  і  вириває  тебе  зі  свободи  польоту,  повертаючи  у  суєтну  реальність.  Ага…роль  такого  будильника  виконує  страховка  –  вона  обов’язково  «підсіче»  (як  рибак  рибу)  твоє  тіло  саме  в  ту  мить,  коли  ти  відчуєш  …  щооось.  
Назви  цьому  відчуттю  я  не  знайшла  (дехто  називає  це  кайфом,  адреналіном,  ступором  задоволення),  але  це  щооось  наповнить  тебе  всього  і  ще  кілька  годин  ходитимеш,  як  лампа  ілліча,  і  світитимешся  цим  щосьом  (інші  казатимуть,  що  ти  «нєпрілічна  щаслів»  або  «ти  що  п’яний?»).  
І  жодної!  Жодної  думки  чи  навіть  думочечки  у  Вашій  голові  не  промайне  не  те  що  у  польоті,  а  навіть  тоді,  коли  стоятимете  над  прірвою.  Що  промайне?  Суцільні  емоції.  Ви  станете  згустком  емоцій!  Вони,  як  кульова  блискавка,  викличуть  у  Вас  чи  не  тваринний  жах  і  бажання  втечі,  але  це  не  все  –    ще  отримаєте  на  додачу  стрррах  того,  що  страх  Вас  переможе.  Абсурд?  Згодна,  але  усе  логічно))
Повірте,  Ви  ніколи  тАк  не  будете  дивитися  на  свої  руки,  ніколи  тАк  не  будете  хапатися  за  небо  очима  в  надії  знайти  якусь  опору,  Ви  ніколи  тАк  не  будете  сумніватися,  але  Ви  ніколи  тАк  не  будете  хотіти  власної  перемоги  над  собою.  Це  не  думки  –  це  клубки  зжатих  в  колінах,  пальцях,  шлункові,  легенях,  очах  емоцій.  Іііі  –  лише  один  вдих  для  польоту  і  один  змах  вій  відкритими  очима…  одна  емоція  свободи  і  бажання  волі.  Думок  нуль!
Ти  цього  хотітимеш  знову,  хотітимеш  у  миті,  коли  проблеми  світу  поглинатимуть  тебе.  Те  щось  житиме  в  тобі  і  …  у  сні  ти  знову  літатимеш  (або  гнатимеш  на  шаленій  швидкості).  
Так,  я  хочу  знову  впасти  у  вітер,  злетіти  над  своїм  страхом!  І  чхати  на  синці  в  кучеряво-інтимних  зонах!  Емоції  того  варті!
Ййййййеееееххххааааа!!!!!

ПеСе:  суб’єктивно?  Ви  хочете  про  це  поговорити?  ;))

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434872
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2013
автор: nadionchik