Тебе немає, я сумний,
Ти є, одразу ж ціпенію.
Як всі я жити вже не смію,
Не можу знищить смуток свій.
Ти розуміла, навіть знала,
В житті все надто нестійке,
І усвідомивши таке,
Мені ти лагідно сказала:
"Давай ми будемо дружити,
Кохання наче не було",
І все це, сам собі на зло,
Зберіг я в серці, щоб з цим жити.
2.06.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434865
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2013
автор: Мурмаш